Управління проектами практикувалося з початку виникнення цивілізації. До 1900 року творчі архітектори та інженери управляли інженерними проектами самотужки. Наприклад, Вітрувій (1 століття до н. е.), Кристофер Рен (1632–1723), Томас Телфорд (1757 — 1834) та Ісамбард Кінгдом Брюнель (1806 −1859).^[6] З 1950 організації почали систематично використовувати інструменти та техніки проектного управління для керування складними проектами.^[7]

Як наука, управління проектами виникло з декількох прикладних наук, таких як будівництво,інженерія та оборонна діяльність.^[8] Засновником проектного управління вважають Генрі Ганта, якого називають батьком технік планування та контролю.^[9] Він відомий завдяки використанню діаграми Ганта, як інструменту управління проектами. Також засновником проектного управління вважають Анрі Файоль, завдяки створенню ним 5 функцій управління, що формують засади знань управління проектами та програмами.^[10] Гант та Файоль були прихильниками теорій з наукового управління Фредеріка Уінслоу Тейлора. Його робота — це попередник сучасних інструментів управління проектами, включаючи декомпозицію робіт та розподілення ресурсів.

1950-ті розпочали епоху сучасного проектного управління. Управління проектами почали визнавати, як окремий напрям, що виник з науки про управління.^[11] В Сполучених Штатах до 1950-их проектами управляли ad hoc, використовуючи діаграми Ганта, неформальні техніки та інструменти. В той час, було розроблено дві математичні моделі проектного управління. Метод критичного шляху (англ. Critical Path Method - CPM ) був розроблений, як спільний проект між корпораціями Дю Понт (англ. DuPont Corporation ) та Ремінгтон Ренд (англ.Remington Rand Corporation ) для управління та підтримки проектів. Програма оцінки та контролю (англ. Program Evaluation and Review Technique - PERT ) була розроблена Буз-Ален та Гамільтон (англ. Booz-Allen & Hamilton ) разом з Корпорацією Локхід (англ. Lockheed Corporation), як частина програми військово-морського флоту Сполучених Штатів для підводних човнів, — Ракети Поляріс.^[12] Ці математичні техніки швидко поширилися між багатьма приватними підприємствами.

 

Мережева діаграма PERT для семимісячного проекту з п'ятьмаключовими подіями

В той час, коли розроблялися моделі планування, техніки для оцінки вартості проектів, завдяки проривним роботам Ганса Ланге та інших виникло Управління вартістю та Інженерна економіка. В 1956 р. першими практиками проектного управління та суміжними спеціалістами з календарного планування (проектного контролю), оцінки вартості та її контролю була створена Американська асоціація інженерів з управління вартістю (англ.American Association of Cost Engineers ) зараз, дослівно, Міжнародна асоціація з просування управлінням вартістю (англ. Association for the Advancement of Cost Engineering - AACE International). AACE продовжувала дослідницькі роботи і в 2006 р. випустила перший інтегрований процес для портфельного, програмного та проектного управління: Система повного управління вартістю (англ. Total Cost Management Framework ).

Міжнародна асоціація проектного управління (англ. International Project Management Association - IPMA) була заснована в Європі в 1967 р.,^[13] як об'єднання декількох національних асоціацій проектного управління. IPMA й сьогодні зберігає федеральну структуру і зараз складається з членів-асоціацій на кожному континенті за виключенням Антарктиди. IPMA пропонує програму сертифікації, що складається з чотирьох рівнів, яка базується на основних компетенціях IPMA (англ. IPMA Competence Baseline - ICB).^[14] Компетенції ICB включають технічні компетенції, контекстуальні компетенції та поведінкові компетенції.

В 1969 р. в Сполучених Штатах був створений Інститут проектного управління (англ. Project management institute - PMI).^[15] PMI опублікував Довідник з управління проектами (англ. A Guide to the Project Management Body of Knowledge - PMBOK Guide), який описує практики управління проектами, що є однаковими для «більшості проектів у більшості випадків». PMI також пропонує різноманітну сертифікацію.